Diablo IV безумовно буде однією з найбільших і найважливіших ігор 2023 року. І за доброю традицією, розробники підготували нам дві хвилі бета-тестувань. Якщо не брати до уваги обмеження доступних класів (у ЗБТ було тільки 3 з 5, але 24 березня буде змога пограти за всіх), нам запропонували весь перший акт у ледь не остаточному його вигляді, тож це фактично знайомство з Diablo IV, де слово “бета” є лише формальністю. То якою ж видалася ця гра, особливо в порівнянні з контроверсійною третьою частиною?
У редакції PlayUA, на щастя, зібралися поціновувачі різних елементів серії, тож тим цікавіше поглянути, які у кого залишилися враження після трьох днів у Diablo IV. А пропущену літеру в заголовку — В чи Д — ви вже самі поставте після прочитання цього матеріалу.
Після поганьбища, яким була Diablo III для світу й історії серії або змінилася творча команда, або старі розробники таки замолювали гріхи всі 10 років, хльоскаючи себе зубатими батогами по спині. Бо Diablo IV повернула не лише візуальну похмурість, а й атмосферу моторошного, хворобливого й збоченого світу. Один лише стартовий квест сторицею компенсує ваші муки від сюжетної кампанії Diablo III, а до кінця першого акту виникає чимала підозра, що нас чекає найкраща сюжетна кампанія в серії з величе-е-езним відривом.
Світ знову має чітке планування замість процедурної генерації, але тепер його хоч досліджувати хочеться більше. Випадкові події та світові боси — приємне доповнення, але воно радше є заглушкою на шляху до побічних квестів, точок інтересу й різних підземель. Я не встиг облазити всі, які були нам зараз доступні, але кожне з побачених виявилося більшим і стильнішим, ніж я підозрював. І своєрідним за стилем: десь я натрапив на павучу нору, захоплену злим духом, деінде була вартова вежа, бараки якої переобладнали на катівню, ще десь — величезна підземна бібліотека некроманта тощо. Ну і дизайн монстрів просто *прицмокування шеф-кухаря*. Можу тільки уявити, скільки всілякої перекельної хріноти нас чекає попереду, але поки що мої улюблені — ось ці згустки трупів, які уявили себе луком.
Єдине, що бісить — система прогресії, яка все ж тримається вектора третьої частини, а не другої. На старті нам доступно кілька варіантів умінь на ЛКМ, потім ще кілька для ПКМ, а потім на певних рівнях відкриватимуться потужніші закляття під чотири основні слоти. Перемикання між наборами зброї нема, тому якщо ви обрали розбійника і взяли стартовий скіл для кинджалів, то можете забути про лук до наступного левел-апу. Добре хоч перерозподіл дуже дешевий, і ваш гаманець не ридатиме, поки ви шукаєте собі найкращий білд.
Утім, я належу до тієї категорії гравців, яким не потрібен ендгейм. Дайте мені кампанію, притомну складність, змогу облазити всю мапу, виконати всі квести, зібрати всі записки і пройти гру за всіх персонажів, крім варвара — і все, з мене вистачить. А тут Diablo IV робить усе, як треба. Мало того, що ця бета розвіяла мій скепсис щодо цієї гри (“навіщо мені затемнена версія третьої частини, коли під боком є ремейк D2?”), так я вже починаю відкладати гроші, щоб узяти її якнайближче до релізу.
Чесно кажучи, я мав дуже багато сумнівів щодо Diablo IV до ознайомлення з бетою. Досвід з Diablo Immortal неабияк нажахав мене, адже після нього мені весь час вважалися навали мережевого досвіду, сезонні перепустки та всюдисущий донат. І я досі не до кінця спокійний… але про все по порядку.
Почну з хорошого, тобто з сюжетної кампанії. З того, що нам показали в першому акті, я можу сміливо сказати, що історія мене зачепила. Старі-добрі сімейні драми й можливість в останній момент зробити твіст з несподіваним лиходієм (якщо сценаристам стало сміливості). Та й подача сюжету неабияк покращилась, особливо в порівнянні з Diablo III. Розробники повернулися до катсцен — так, на рушії гри,однак поставлених на достатньо високому рівні. Це напрочуд правильне рішення, адже попередня частина в цьому плані дуже сильно просідала. Бонусом стало те, що й побічки місцями тішили цікавинками. Тож якщо підсумувати, то за сюжетну кампанію я, загалом спокійний.
Що мене дійсно непокоїть, так це ендґеймовий потенціал гри. Почнімо з прогресії. Ті дерева вмінь, які нам показали, виглядають доволі куцо, як на діаблоїд в 2023 році. Я дуже сподіваюся, що це не все, що буде доступним на релізі. В теорії розробники можуть компенсувати це комплексною системою парагонів. Проте зараз я її не бачу, тому поки буду ставитись до вмінь і системи прогресії з певним скепсисом. Далі йдуть ендґеймові активності, про які також мало що відомо. Ну і питанням залишається те, скільки сетів легендарної броні на нас чекатиме на момент запуску Diablo IV.
Підбиваючи підсумки своїх вражень від закритого бета-тесту, я хочу сказати, що переважно мої враження все ж позитивні. Blizzard заспокоїли мене, показавши доволі хороший старт кампанії, з потенціалом стати однією з, якщо не найкращою сюжетною кампанією в серії. Непокоять мене переважно ті елементи, які нам не показали. Ендґейм і деякі покращення якості життя пересічного гравця були відсутні в беті, але це не значить, що їх не буде в релізній версії гри. Проте я дуже сподіваюся, що перед релізом нам дадуть хоч кінчиками пальців помацати фінальні стадії гри, адже з таким цінником (і бажанням Diablo IV стати ігросервісом) саме вони насправді повинні її продавати, а їх поки не видно.
Як же я чекав офіційного анонсу Diablo IV, потім її перший трейлер, а потім цю бету і, звісно ж, чекаю релізу гри! Довгі 11 років! Свого часу в мене був доступ і до бети Diablo III. Саме бета і спонукала мене придбати гру на релізі. Вона стала моєю найдорожчою ігровою покупкою того часу. Сюжетну частину я пройшов 6-7 разів за кілька класів. Нащо? Сам не знаю, але це саме той випадок, коли гра жерла весь мій вільний (і не тільки) час! І скажіть чесно, адже не тільки мій, правда ж?
Продовження історії (якщо можна так сказати) я очікував з величезним захопленням. Передивляючись промо матеріали гри, я уявляв, як знову порину в темні пригоди хащами Санктуарія. І ось цей день настав! Зі самого початку гра дає зрозуміти, що я поринув у настільки темний світ, в якому навіть промінь надії має чорний колір. У перші ж 15 хвилин відбувається твіст, якого я ніяк не очікував. І він стає ще більш відчутним завдяки катсценам, які додали у четверту частину. Їх дуже не вистачало в Diablo III, і розробники це нарешті зрозуміли. Іноді це просто переміщення камери від персонажа до персонажа під час діалогу, а іноді — непогана “операторська” робота, якщо можна так сказати, з прольотом камери крізь стіни. Це звучить просто й по-дитячому, але в комплексі з тим, що відбувається в кадрі, це дійсно викликає захоплення.
Сама пригода насичена побічними квестами, і деякі з них теж мають закарбуватись у пам’яті надовго, як-от історія про батька, який лишив сина у психлікарні чи історія про сімейну зраду, де виявляється, що чоловік полюбляв кривавий БДСМ із суккубом.
Кількість темних кутків людської натури в Diablo IV за час бети не було вичерпано, тож усе ще попереду.
Кількість різноманітних монстрів задовольнить багатьох поціновувачів диявольських створінь. Мені здалось, що в один біом, що нам показали в беті, їх навалено занадто багато. В Diablo III вони були більш чітко поділені між розділами й локаціями. Можливо це зроблено навмисно для бети. Можливо, ніт.
Плюсом для мене стало те, що завдяки чіткому плануванню локацій, на відміну від генерованих рівнів у попередній частині, на них неможливо загубитись. Як правило, у який би бік на роздоріжжі я б не пішов, усе одно прийду до тієї точки, яка мені потрібна за сюжетом. А якщо й піду деінде, то точно знайду щось важливе або ж просто цікаве. Кількість глухів кутів зведена до мінімуму. Окреме задоволення — роздивлятись приміщення та внутрішній устрій кімнат, лабораторій, бібліотек, в’язниць тощо. Видно, що в цьому плані розробники теж добре попрацювали.
До мінусів хочу віднести проблеми зі звуком, а точніше ситуативній неможливості орієнтуватись за ним. Адже не завжди зрозуміло звідки лунає звук, який ось-ось перетвориться в навалу монстрів, яка несеться тебе вбивати. Але бета є бета. Чекатимемо релізу. До інших баґів я б також відніс повільне (іноді) провантаження наступної частини локації, коли персонаж стикається з невидимою стіною і треба почекати секунду-дві, перед тим, як гра пустить персонажа вперед. Це напряму пов’язано з тим, що гра потребує постійного підключення до інтернету, і то тут, то там насаджує кооп чи загальносвітову подію тощо. Я соло гравець, і це мені не дуже подобається. Але це вже мої проблеми. Я готовий з цим змиритись, адже іноді стороння допомога в битві з навалою смердюків стає дуже в нагоді.
Загалом я дуже задоволений бетою і тим виглядом Diablo IV, яку мені показали. Але я боюсь в неї грати, адже знову відчув те, що гра повністю зжирає мій час. Жодна інша гра так не робила (крім StarCraft). І лише коли руки вже німіють від грання, я наважуюсь відійти від компа, але лише на попити водички й розім’яти кисті рук, адже гра не дає відпочити голові навіть в такі моменти і хочеть рухатись вперед і дізнатись “а що ж там далі?”
Придбати Diablo IV на ПК можна в Battle.net, а на PS5 — в інтернет-магазині MOYO.
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!